Архієпископ Лаврентій звершує богослужіння для вимушених переселенців і тримає духовну єдність.

До звільнення ця святиня — духовний храм для Луганщини

Архієпископ Лаврентій: «Окупація не може бути вічною — ми повернемося на Луганщину»

27 червня 2025 року архієпископ Луганський і Старобільський Лаврентій (Мигович) дав відверте інтерв’ю, в якому згадав початок свого служіння на Луганщині, випробування війни й надію на майбутнє повернення.

НАШ ТЕЛЕГРАМ

Розбудова єпархії й візит Предстоятеля

У 2021 році владика Лаврентій приїхав на Луганщину, щоби організувати єпархіальне управління, зокрема у Сіверськодонецьку, де сидів у готелі та облаштовував кафедральну структуру. За кілька місяців під його супроводом у цей регіон приїхав Блаженнійший Епіфаній. Було закладено майбутній кафедральний собор, розроблено проєкт та знайдено спонсорів з Києва.

Духовна місія серед війни

Лаврентій акцентує: люди на Луганщині різні — хтось вступив до ПЦУ, хтось залишився в РПЦ. Але він не прийшов воювати, а служити вірним, які вірять у українського Бога. Молитовний зв’язок із паствою для нього важливіший за будь-які нерозв’язані питання конфесіональної приналежності.

Діти й мир у підвалах єпархії

На початку повномасштабної війни 2022 року, коли ракети падали на Сіверськодонецьк, владика відкрив підвал єпархіального управління як прихисток для понад тридцяти дітей з матерями. Там їх гріли, годували, дарували іграшки — ідея «не словом, а ділом» стала практикою духовного служіння.

Богослужіння в Києві: Кирилівська церква

З 11 травня 2025 року у Києві архієпископ Лаврентій очолив богослужіння у стародавній Кирилівській церкві для мешканців Луганщини, яка стала осередком єпархії до фактичного звільнення регіону turn0search5turn0search10. Там також були присутні переселенці, церковні та владні представники. На завершення літургії він подякував Блаженнішому за єдність молитви й особливу духовну підтримку для регіону.

Надія на повернення

Владика налаштований на майбутнє й об’єднання згуртованої пастви: «Господь дасть — і ми повернемося на Луганщину, бо окупація не може бути вічною», — з вірою у звільнення й воскресення духовного життя рідної землі. Він також поставив для себе завдання тримати епархію живою та з’єднувати громаду в розсіянні.

ДЖЕРЕЛО