Жителя села Трибухівці провели в останню дорогу — воїн-земляк віддав життя за свободу й незалежність Батьківщини

Сьогодні, 15 грудня 2025 року, Гусятинська громада розділяє скорботу з родиною та близькими військовослужбовця Івана Кузьмовича, жителя села Трибухівці, який загинув, захищаючи Батьківщину.

НАШ ТЕЛЕГРАМ

Захисник України Іван Кузьмович поліг 09 грудня 2025 року під час ведення бойових дій з підрозділами держави-агресора російської федерації в районі населеного пункту Гірське Чернігівської області.

Похоронний кортеж із тілом Івана Кузьмовича виїхав з міста Тернопіль близько 11:00 години та попрямував до села Трибухівці.

Кортеж проїжджав через населені пункти громади, що розташовані на маршруті Постолівка, Городниця, Личківці. Земляки по всьому маршруту зустрічали і віддавали останню шану воїну-герою Івану Кузьмовичу, який віддав життя за свободу і незалежність Батьківщини.

Захищаючи Батьківщину від російської нечисті, гинуть найкращі сини України. Вічна пам’ять і слава відважному Воїну, який поклав на вівтар Вітчизни найцінніше – своє життя! Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати рідної, близької людини. Нехай добрий, світлий спомин про воїна-земляка Івана Кузьмовича стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться у пам’яті близьких, друзів, бойових побратимів, усіх хто знав його, любив і шанував. Герої не вмирають… Вони покидають поле бою на землі і ангелами світла оберігають рідну Батьківщину та свій народ з небес…

Молитва за всякого померлого

Пом’яни, Господи, Боже наш, у вірі й надії на життя вічне спочилого раба Твого, брата нашого Івана як Милосердний і Людинолюбний, відпускаючи гріхи та згладжуючи неправди, полегши, даруй і прости всі його провини вільні й невільні, визволи його від вічної муки та вогню геєнського і дай йому вічні Твої блага, наготовані для тих, що люблять Тебе. Коли ж і згрішив він, та не відступив від Тебе і безсумнівно в Отця, і Сина, і Святого Духа, Бога, Тебе, в Трійці славимого, вірував і Одиницю в Трійці і Трійцю в Одиниці православно аж до останнього свого подиху визнавав. Будь милостивим до нього і віру в Тебе замість діл прийми і з святими Твоїми, як Щедрий, упокой: нема бо чоловіка, що жив би і не згрішив. Ти один тільки без усякого гріха, і правда Твоя — правда вічна, і Ти один Бог милости і щедрот, і чоловіколюбства, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, й повсякчас, і на віки віків. Амінь.