Не треба думати, що постувати сумно та важко. Християни традиційно називають піст радісним та легким – справжньою весною душі.

***

Під час посту частіше молитимемося вдома і відвідуватимемо Божий храм. Нікого не ображатимемо, а хто нас образив, тому пробачимо. Пам’ятатимемо про злиденних, допомагаючи їм по силам, і лікуватимемо свою душу Святою Євхаристією

***

Великий  піст – це нова для нас в цьому році милість Божа та благість. Чим ми, грішні люди, можемо відповісти Богу на цю милість? На заклик Церкви ми повинні відповісти стриманістю,  молитвою, постом та говінням.

***

Піст освячений Спасителем, Котрий постив сорок днів і ночей. Словом і прикладом Господь узаконив піст. Піст і молитва – найвірніша зброя проти диявола й багатопристрастної плоті.

***

Час Великого посту, Святої Чотиридесятниці – це Божий дар, який допомагає здобути гідні плоди на славу Божу і для свого спасіння. Потрібно користуватися цим даром, щоб принести гідні плоди покаяння і святості, правди й добра, без  яких  неможливо  увійти  в Царство Боже.

***

Щоб піст був спасительним, він повинен бути не тільки обмеженням в їжі. Устами старозавітнього пророка Ісаї Господь учить, що, починаючи піст, ми повинні розірвати союз з усякою неправдою, позбавитися злоби, подати допомогу нужденному, очистити своє серце від злопам’ятства,  лицемірства  тощо.

***

Свята Церква пояснює, у чому полягає піст духовний. Вона каже, що піст є віддаленням від усього злого і гріховного та виконанням добрих і душеспасительних справ.

***

Піст — це двері покаяння, які ведуть нас до Світлого Христового Воскресіння. Піст — це сорокаденний перехід від рабства пристрастям і гріху до служіння Богу і ближньому. Піст — це період, коли ми, обмежуючи себе в їжі тілесній, починаємо відчувати голод  духовний. Це час, коли висохлий ґрунт нашої душі зрошує Божественна благодать, і серце починає відчувати,  а розум осягати слова Святого Письма про те, що  не  хлібом  єдиним  житиме  людина.

***

Під час посту частіше молитимемося вдома та відвідуватимемо храм Божий. Нікого не ображатимемо, а хто нас образив, тому пробачимо. Пам’ятатимемо про жебраків, допомагаючи їм під силу, і лікуватимемо свою душу Святою Євхаристією.

Джерело – Музей Блаженнішого Митрополита Володимира