Предстоятель ПЦУ підкреслив, що внесок митрополита у відродження церковної науки та єдність Церкви залишається невід’ємним.
Молитва пам’яті у Рівному зібрала духовенство та вірних у вдячності за працю архіпастиря
У Свято-Покровському соборі Рівного, одному з найвеличніших храмів України, відбулося молитовне вшанування 20-ї річниці упокоєння митрополита Рівненського і Острозького Даниїла (Чокалюка) — архіпастиря, чия діяльність стала невіддільною частиною історії становлення незалежної Української Церкви. Богослужіння очолив Предстоятель Православної Церкви України, Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній, звернувшись до духовенства та вірних зі словом пам’яті й подяки.
У своєму зверненні Митрополит Епіфаній нагадав вірянам слова апостола Павла про шанування духовних учителів, які проповідували Слово Боже й вірою засвідчили свою відданість Христові. Саме таким, за словами Предстоятеля, був владика Даниїл — пастир, який прожив недовгий, але сповнений духовного змісту шлях.
Народжений на Буковині в часи, коли державний атеїзм охоплював суспільство, він уже з юності обрав шлях служіння, незвичний для свого покоління. Його поклик до пастирства поєднувався із прагненням глибокої богословської освіти, що згодом стало одним із ключових чинників його служіння Церкві.
У своєму слові Митрополит Епіфаній особливо підкреслив значення владики Даниїла для відродження Київської духовної академії та семінарії. Завдяки його знанням, адміністративному дару та глибокому духовному досвіду вдалося відновити навчальний процес у період, коли Церква особливо потребувала освічених пастирів.
«Він прийняв не сформовані умови, а величезний будівельний майданчик», — зазначив Митрополит Епіфаній, наголошуючи: владиці довелося майже з нуля відновлювати освітні та організаційні механізми столичного духовного центру.
Знання грецької мови та близьке розуміння елліністичної церковної традиції зробили митрополита Даниїла важливою ланкою між Києвом і Вселенським Патріархатом у часи, коли Українська Церква виходила з-під московської залежності.
Будучи призначеним на Рівненську кафедру, владика одразу взявся за розбудову місцевої духовної семінарії, яка сьогодні святкує 25-річчя. Попри тиск та спротив прихильників «русского міра», митрополит зумів організувати повноцінне церковне життя в регіоні й водночас працював над подоланням ізоляції, яку Москва вибудовувала навколо православної України.
Хоча владика Даниїл не дожив до Об’єднавчого Собору 2018 року та проголошення автокефалії Православної Церкви України, його праця стала одним із фундаментів для цього історичного звершення. «У цих досягненнях є і його безпосередня заслуга», — наголосив Митрополит Епіфаній.
Предстоятель закликав духовенство та вірних зберігати у серцях пам’ять про владику Даниїла — як пастиря, будівничого, вчителя та людину глибокої віри.
«Нехай світлою і вічною буде його пам’ять, а душа радіє на небесах плодами праці, яку він звершив на землі», — звершив Митрополит Епіфаній.
Джерело: Українська Православна Церква/Православна Церква України
Схожі записи
Якщо маєте можливість, підтримайте нас — натисніть нижче «Пожертва».
Ваша допомога зміцнює наше служіння.
Соц.медіа