Ім`я, яке пророк отримав при народженні, в перекладі означає «урочистий» або інакше – «святковий». Пророк Аггей — десятий із дванадцяти малих пророків, який пророкував при царі Персії Дарії Гістаспі ще за 500 років до Різдва Христового.
 
Пророк Аггей намагався переконати свій народ добудувати Другий Єрусалимський храм, коли юдеї повернулися з вавилонського полону. Він стверджував, що всі біди, з якими стикаються люди, відбуваються через їхню релігійну байдужість. Пророцтва слуги Божого дійшли до наших днів у вигляді книги, авторство якої належить йому ж. Ця праця складається з двох глав.
 
У них зафіксовано чотири мови пророка. Вони мають точні дати проголошення. Книга пророка Аггея відрізняється простотою викладу і відсутністю химерності в її вмісті. Одночасно в промоваі, що належить подвижнику, притаманна сила переконливості і теплота почуттів. Не дивно, що іудеї почули і слухняно повернулися на шлях істинний.
 
Сьогодні, під час святкування цього свята, його ідеї також згадують, оскільки в християнському світі вони не втратили свого сенсу. Історія свідчить, що Аггей після смерті був похований недалеко від священицьких трун, оскільки походив він із священицького роду. Аггея пам’ятають як людину виняткової доброти, яка була шанована всіма оточуючими.
 
Аггея зазвичай зображують бородатим старцем з пристойним обличчям і невеликими залисинами.
 
Давні традиції святкування збереглися до нашого часу. Головна з них — згадувати про силу віри в житті людини, про яку розповідав Аггей.
 
Пресс-сужба Тернопільської єпархії ПЦУ