Українці по всьому світу моляться за загиблих, поранених і майбутнє держави.

Пам’ять, вдячність і надія у спільному зверненні до Бога

24 лютого стало для України датою, що назавжди змінила хід її історії. У роковини початку повномасштабного вторгнення російської федерації українці по всій країні та за її межами об’єднуються в Національний день молитви — день пам’яті, вдячності та духовної єдності.

Підтримати молитву

Цей день — не лише про скорботу. Це день внутрішнього зосередження, коли мільйони людей підносять щирі молитви за Україну, за її свободу і незалежність, за захисників, які боронять державу, за родини, що втратили найдорожчих, і за тих, хто досі перебуває в полоні чи змушений був залишити рідний дім.

Єдність у молитві

Національний день молитви покликаний єднати суспільство у час випробувань. У храмах, на площах, у військових підрозділах, у домівках та за кордоном українці звертаються до Бога рідною мовою, просячи миру, сили та захисту.
Молитва цього дня — це голос народу, який переживає біль війни, але не втрачає надії. Це спільне духовне свідчення того, що Україна залишається живою, незламною і єдиною.

Пам’ять про загиблих і вдячність захисникам

Окремі молитви підносяться за полеглих воїнів та цивільних, які стали жертвами агресії. Їх згадують поіменно, дякують за жертовність і просять для них вічного спокою в Божому Царстві.
Українці також висловлюють вдячність військовослужбовцям, медикам, рятувальникам, волонтерам — усім, хто щодня наближає перемогу та справедливий мир. Саме їхня мужність і відданість стали основою стійкості держави у найскладніші моменти.

Молитва за майбутнє

У цей день звучать прохання за поранених, за родини, розділені війною, за вимушених переселенців і дітей, які пережили втрату дому. Українці моляться за повернення полонених і депортованих, за відновлення зруйнованих міст і сіл.
24 лютого — це день глибокого болю, але й день усвідомлення сили нації. Попри роки війни, український народ зберігає віру в перемогу добра над злом і в те, що правда і справедливість восторжествують.
«Боже Великий, Єдиний, нам Україну храни!» — ці слова сьогодні звучать особливо щиро й об’єднують мільйони сердець у спільному прагненні миру та життя.

ДЖЕРЕЛО