У Володимирському кафедральному соборі Києва, 28 січня 2024 року, Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет очолив Божественну літургію та молебень за мир. Заупокійна ектенія була присвячена пам’яті Дмитра Власовича Степовика, а проповідь освітлила євангельське читання про багатого юнака. Патріарх Філарет також прочитав акафіст Покрові Божої Матері.

Патріарх Київський молився за Україну та пам’ять загиблих воїнів: події у Києві 28 січня 2024 року

28 січня 2024 року, у неділю 34-ту після П’ятидесятниці Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив Божественну літургію у Володимирському кафедральному соборі міста Києва, у співслужінні духовенства собору.

Напередодні ввечері, 27 січня, Патріарх Філарет відслужив у соборі всенічне бдіння.

За богослужінням підносились посилені молитви за Україну, щоб Господь Бог визволив нас від нашестя чужинців, зміцнив і захистив наших воїнів і подав українському народу справедливий мир і перемогу.

Також за Божественною літургією була виголошена заупокійна ектенія, під час якої Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет помолився за спокій душі новопреставленого Дмитра Власовича Степовика.

Після запричасного стиха проповідь на тему євангельського читання про багатого юнака (Лк. 18:18-27), виголосив клірик собору протоієрей Михаїл Трускавецький.

Богослужіння завершилося молебнем до Пресвятої Богородиці перед Її чудотворним образом «Несподівана радість», під час якого Патріарх Філарет виголосив молитву про визволення України від нашестя чужинців, щоб Господь Бог почув наші благання і подав Україні перемогу та мир.

Сьогодні ми чули як з хвилюючим свідомістю питанням підійшов юнак до Христа: “Що мені робити, щоб успадкувати вічне життя?”. (Лк. 18:18). Відповідь Христа на вічні часи є вичерпною не тому, що Він наказав юнакові продати маєток і роздати жебракам, а тому, що вказав у цій образній формі, що захоплення короткочасним земним буттям знецінює і тимчасове земне та вічне небесне, навіть знецінює виконання заповідей: “Не чини перелюбу, не вбивай, не кради, не лжесвідчи, шануй батька твого та матір твою” (Лк. 18:20). І не в багатстві тут справа, тому що апостол Петро сказав: «Ось ми залишили все і пішли за Тобою» (Лк. 18:28). Що все? Прості рибальські сіті та старі човни? Справа не в багатстві, а в готовності відповісти на заклик Христа до вічності і до отримання благ “у вік майбутнього життя” (Лк. 18:30).

НАШ ТЕЛЕГРАМ

Звернеться в погибель багатство, якщо воно буде вжито тільки на те, щоб у всі дні, подібно згаданому в притчі багатію, спочивати, їсти, пити і веселитися, не звертаючи уваги на бідних Лазарів, що лежать біля воріт, голодних і страждаючих. Приведе до смерті і бідність, якщо вона послужить приводом до заздрості, нарікання на Бога і людей, до брехні та обману, до розкрадання та розпусти, до лінощів та дармоїдства.

Все залежить від волі людини. У будь-якому стані, за всіх обставин важлива наша воля. У Господа немає зору на обличчя, перед Ним і багатий і бідний, чоловік і жінка, раб і вільний – у рівній гідності (Гал. 3:28). Він усім хоче одного: “спастися і досягти пізнання істини” (1 Тим. 2:4), наслідувати життя вічне.

Того ж дня після вечірнього богослужіння у Володимирському соборі Святійший Патріарх Філарет читатиме акафіст Покрові Божої Матері.