Повномасштабне вторгнення російської федерації в Україну змусило багатьох українців переглянути своє ставлення до земного життя. Багато хто усвідомив, яким насправді швидкоплинним є час на землі, і яким крихким і тендітним є їхнє земне тіло. Йому загрожують не лише хвороби, дикі звірі й природні катастрофи, але й створена людьми зброя, яка нині щоденно ранить і вбиває українців.

Помилково вважати, що лише душа в людині — від Господа, адже Він сотворив нас цілісними. Хвороби душі можуть позначитися на людському тілі, і так само хвороби тіла здатні скалічити душу, якщо людина піддасться спокусі та відступить від Бога у мить слабкості. Тому і зцілення тіла разом із зціленням душі мають іти опліч, невіддільні одне від одного — як це робив святий великомученик, цілитель Пантелеймон, пам’ять якого вшановуємо сьогодні.

Святий Пантелеймон зцілював хворих Божим словом та іменем Христовим. Його мистецтво цілителя було невіддільним від молитви, а врятовані ним люди наверталися у християнство. Тим самим цілитель рятував не лише їхні тіла, але й душі; спасав людину як цілісне творіння Боже.

Тож сьогодні, коли підноситимемо молитви до святого Пантелеймона за наших хворих і поранених, просімо не лише про зцілення їхніх тіл, але й про зцілення душ.