Чотири року тому відбулася справді епохальна подія для Українського Православ’я: з милості Божої довершено було боротьбу українського народу за звільнення від духовної окупації, церковне об’єднання та визнання автокефалії своєї рідної помісної Української Православної Церкви.

Атмосфера, яка панувала в день Об’єднавчого Собору, що проходив у стародавній Софії Київський, була особливою: всі розуміли надзвичайну важливість і доленосність цього моменту. І не лише єпископат, духовенство і власне делегати Собору. Разом з ними в молитві були тисячі вірян, які на Софійській площі попри зимову погоду не розходилися, а з надією чекали на історичне рішення Собору. А потім вони з великою радістю і вдячністю вітали історичний підсумок: три гілки українського Православ’я об’єдналися в єдину помісну Православну Церкву України!

Під час Об’єднавчого Собору було ухвалено Статут нашої Церкви та обрано її Предстоятеля – Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія.

Щиро дякуємо Господу за те, що Він сподобив нас такому великому дару – бути дітьми рідної незалежної автокефальної Української Церкви, яка з Божого благословення постала на вільному єднанні, вільному братерстві, вільному волевиявленні й увінчала багатовікові прагнення і мрії наших прабатьків.