Маленьким дівчаткам Вірі, Надії і Любові було 12, 10 і 9 років, коли їх мучили і стратили на очах у їхньої матері Софії. Померла після цього і сама Софія, бо хіба серце матері витерпить страждання своїх дітей?

Святі мучениці, пам’ять яких ми сьогодні вшановуємо, жили в Італії за імператора Адріана і походили з багатого роду. Мати трьох своїх доньок виховала їх у християнській вірі й благочесті. Одного разу вони прибули до Риму, де їх несподівано арештували солдати імператора, який задумав особисто розмовляти з кожною окремо, аби змусити їх засумніватися у своїй вірі. Але улесливому тирану не вдалося похитнути віру жодної із сестер. Він замучив їх до смерті та стратив, а за кілька днів і їхня мати Софія померла на могилі своїх доньок – Віри, Надії та Любові. Це сталося в 137 році після Різдва Христового.

В народній традиції день вшанування пам’яті цих святих вважається всесвітніми жіночими іменинами. Через це жінки в цей день не починали важливої роботи. Віра, Надія, Любов – це ще й три християнські чесноти. Якщо ці чесноти плекати в собі, то все наше життя буде увінчане Софією – Премудрістю, або ж мудрістю. Бо тільки та людина добре розуміє сенс життя й правильно поводить себе серед ближніх, яка придбала собі глибоко в серці віру, надію та любов.

Від віри народжуються стримання, простота, від простоти – чистота, а від чистоти – смирення та любов. Так само надія народжується з твердої віри, а звідси людина вже не турбується про своє життя або смерть, але все своє піклування покладає на Бога. А любов є більшою за віру та надію, вона є стовпом усіх добрих справ. Мудрість, яка перемагає страх завжди переходить в любов, а любов народжує міцну віру та робить непохитною надію.

Тож нехай через заступництво святих мучениць Віри, Надії, Любові та їхньої матері Софії Господь дарує всім нам мудрість та зміцнює в наших серцях щиру віру, надію і любов.

Молитва до святих мучениць Віри, Надії і Любові та матері їхньої Софії

О святі і достохвальні мучениці Віро, Надіє та Любове і мужніх дочок мудра мати Софіє, до вас нині звертаємося зі щирою молитвою; бо хто може заступатися за нас перед Господом, якщо не віра, надія та любов, ці три наріжні чесноти, образ яких ви на собі показали! Ублагайте Господа, щоб Він покрив нас Своєю невимовною благодаттю у скорботах і напастях, спас і зберіг як Благий і Чоловіколюбець. Його славу, як незаходиме сонце, нині бачачи, допо­магайте й нам у наших смиренних молитвах, щоб простив Господь Бог наші гріхи та беззаконня і щоб помилував нас грішних і недостойних заради Своїх щедрот. Моліть же за нас, святі мучениці, Господа нашого Ісуса Христа, Якому славу возсилаємо, з безначальним Його От­цем, і Пресвятим, і Благим, і Животворчим Ду­хом нині, і повсякчас, і навіки-віків Амінь.