Сергій Коновал, відомий як «Норд», загинув, виконуючи бойове завдання поблизу Часового Яру на Донеччині. Він був відомим не лише своєю військовою діяльністю, а й активним волонтером та співпродюсером фільмів про захисників України. Його втрата стала великим ударом для родини, друзів та військової спільноти.
Ольга Коновал написала про загибель чоловіка: «Вчора я розбилася на тисячу шматків»
Виконуючи бойове завдання поблизу Часового Яру на Донеччині, загинув воїн з Тернополя Сергій Коновал з позивним «Норд». Він був командиром 2-ої стрілецької роти 2-го стрілецького батальйону 67-ої окремої механізованої бригади ЗСУ.
Сергій Коновал був бійцем Добровольчого Українського Корпусу «Правий Сектор» з 2014 року. Служив парамедиком на сході України. У перервах між ротаціями брав участь у благодійному велопробігу 20 штатами США на підтримку України. Коли розпочалася повномасштабна війна знову добровольцем пішов воювати. Брав участь в обороні Києва, воював на різних напрямках. Став командиром роти стрілецького батальйону 67-ої механізованої бригади Збройних сил України, якій згодом дали назву «Сталева Сотня».
Поміж боями Сергій знаходив час для виготовлення сувенірів. Їх передавав волонтерам, які допомагали його роті.
У Тернополі Сергій Коновал був одним із засновників «Дому ветерана». Зараз там проводять лекції та тренінги, облаштували тренажерний зал для ветеранів, також працюють психологи. А ще організовував військово-патріотичні вишколи для молоді.
У цивільному житті Сергій був оператором і співпродюсером фільмів «Шлях поколінь», «Дорога в Карпати», «Трохи нижче неба». Це стрічки про діяльність УПА, захисників Донецького аеропорту. Був відеографом кліпу про місто Тернопіль на пісню місцевого гурту «Кожен з нас».
У січні цьогоріч Сергій Коновал одружився із волонтеркою Ольгою Данченко. Познайомилася пара під час повномасштабного вторгнення, коли Ольга привозила допомогу на фронт. Згодом жінка продала свою машину, щоб купити коханому тепловізор і переїхала на Донеччину, аби бути поряд з ним.
Ольга Коновал написала про загибель чоловіка: «Вчора я розбилася на тисячу шматків. Ти — це все моє життя, все, що я маю і все, про що я мріяла. Вчора в мене забрали тебе, в мене забрали мене… І як жити без тебе просто не знаю і знати не хочу! Ти був найкращим! Ти моя гордість і моя тиша. До останнього подиху ти захищав мене і нас, але доля мала свої плани на тебе… І як мені жити далі я не знаю, котику… Просто мій Всесвіт, який розлетівся на тисячі шматків…»
Побратими, друзі та знайомі діляться спогадами про Сергія Коновала в соцмережах.
Богдан Бутковський, який також захищає Україну в лавах ЗСУ, написав: «Загинув цвіт нації. Людина, яка жила розбудовою України. Про такого командира можна тільки мріяти! Якби всі командири були такими як Норд, ми б вже вигнали ворогів з України… Я ридав, як узнав про загибель Сергія. Відчуття, ніби трохи осиротів… Смерть кожного воїна — то трагедія, але смерть Норда — це втрата майбутнього України. Хто тепер буде робити те, що робив НОРД на фронті і особливо в тилу?».
Боєць із позивним «Грім» воював під командуванням Сергія Коновала, каже, той був чуйним командиром: «Ще одного справжнього Українця, воїна і взагалі дуже доброго та мужнього офіцера забрала клята війна! До повномаштабки друг НОРД почав свою війну бойовим медиком, тому що закінчив медуніверситет і не міг спостерігати, як росіяни топчуть нашу землю. Пізніше став командиром 6-ої резервної сотні ДУК ПС. Під Сергійовим керівництвом ми проводили багато вишколів, ми готувались до повномаштабки. Коли почалась повномаштабка, під НОРДовим командуванням в перший день ми виїхали на війну. Честь та Царство небесне, друже командире!».
Прощання з командиром «Сталевої сотні» Сергієм Коновалом «Нордом» і заступником командира роти Тарасом Петришином «Химерою» відбудеться 9 квітня о 10 годині в Києві на Майдані Незалежності. У Тернополі з воїнами прощатимуться в «Домі печалі» о 19 годині. Чин поховання відбудетья 10 квітня об 11 годині в Тернополі. Поховають бійців на Алеї Героїв Микулинецького кладовища.
Соц.медіа