Митрополит Епіфаній підкреслює важливість віри в вічність, пам’яті про спочилих і духовного спілкування. Віра в життя після смерті дає нам розраду, навіть у болі від втрати близьких. В цей Димитрівський день, спеціальна поминальна субота, ми згадуємо спочилих та молимося за них, нехай вони відпочивають у мирі.

Молімося, Пам’ятаймо, Любімо: Важливість Духовної Спільноти та Поминальної Суботи

Не раз, коли ми молимося за спочилих, відчуваємо водночас і розраду, й біль. Бо хоча знаємо про неминучість смерті для всіх людей, але наша душа гостро відчуває її неприродність, адже Бог не творив смерті. Ми як християни віримо, що тілесна смерть не є кінцем, вона є дверима у вічність, в інше буття, духовне. Знаємо, що у Бога немає мертвих, у Нього всі живі, бо Він є Любов. Саме тому смерть, забираючи тлінне тіло людини, не може відібрати у нас любові, світлої пам’яті, добрих спогадів про спочилу людину, бо її душа продовжує буття, вона живе, а не вмирає.

Молімося за душі спочилих, нехай добра пам’ять про ваших близьких і рідних по-особливому живе у ваших серцях. Живіть любов цією пам’яттю, бо «для померлих братів наших і сестер поминання – немов шматок хліба голодному і кухоль води спраглому. Це велике добре діло» – говорить святитель Феофан. Сьогодні батьківська поминальна субота, яка іменується Димитрівською, і це ще одна можливість піднести наші молитви до Господа за упокій душ спочилих, за прощення їм гріхів їхніх вільних і невільних.

НАШ ТЕЛЕГРАМ

Прийдіть до храму на панахиду, запаліть свічку, згадайте спочилу людину, помоліться за неї, не стримуйте емоцій… Вогник свічки за формою нагадує сльозу. Але сльоза капає на землю, а полум’я свічки – завжди прагне вгору, до Неба. Ми хоронимо тіла спочилих людей в землю, але серця свої молитовно спрямовуємо вгору, до Бога і просимо Його, щоб Він подбав про наших рідних. А праведники просять Бога подбати тут про нас.

Ми звертаємося з молитовними проханнями до святих, які теж колись померли, просимо їхньої допомоги, бо віримо, що вони живі у Бога та прославлені Ним як святі. Так виявляється єдність взаємної любові у Христі, єдність Церкви Христової. Любові, яка долає і час, і простір, і саму смерть.

Молімося за спочилих:
Упокой, Господи, душі всіх від віку спочилих православних християн і всіх тих, хто своє життя віддав за волю і незалежність України, і всяку душу, яка спочила і Твоєї Милості потребує, і прости їм усі провини їхні, вільні й невільні, і даруй їм Царство Небесне, і створи їм вічну пам’ять. Амінь.