Тернопільська єпархія УАПЦ схиляє голови у хвилині мовчання за жертвами катастрофи на Чорнобильській АЕС

«Третій Ангел просурмив і впала з неба велика звізда, що горіла, немов світильник. І впала на третину рік і на джерела вод. Ім’я цієї звізди — полинь. І третина вод стала полином. І багато людей вмерли від вод, тому що вони гіркими стали…»

(Біблія. Новий завіт. Откровення святого Івана Богослова)

Чорнобиль… Раніше це слово асоціювалося зі спокоєм і красою, а тепер — зі смертю, скаліченими долями, з табличками біля криниці: «Пити воду — заборонено», «Радіація».

У ніч з 25 на 26 квітня 1986 року о 1 год 23 хв 40 с над четвертим реактором Чорнобильської атомної електростанції несподівано розірвало нічну темряву велетенське полум’я. Почався новий відлік українського часу. Болісний. Гіркий. Печальний…

Наслідки вибуху четвертого реактора Чорнобильської атомної сколихнули весь світ. У результаті аварії стався викид величезної кількості радіоактивних речовин з активної зони реактора, які радіоактивною хмарою перенеслись на великі відстані.

Трагедія і зараз впливає на життя мільйонів людей. Її масштаби могли б бути незрівнянно більшими, якби не мужність і самопожертва сотень тисяч учасників ліквідації наслідків аварії. Ризикуючи своїм життям та здоров’ям, вони виконали свій обов’язок і захистили людство від згубного впливу і подальшого розповсюдження радіації.

Доземно схиляємося в подяці перед ліквідаторами цієї страшної аварії. Перед живими. Перед пам’яттю до часу померлих від радіаційного смерчу. Молимо Всемилостивого Господа за душі померлих та за здоров’я живих.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *