Сьогодні виповнюється 100 років з дня народження Патріарха Димитрія

Постать Патріарха Димитрія займає вагому нішу в історії відродження Української Церкви та Незалежності України. Його світогляд та пророчість у діях надихнули спочатку львів’ян, а згодом і всю країну в незламності та пошуку шляхів до розбудови самостійності. Життєва позиція, відкритість та щирість у поглядах, відданість людям і зараз є прикладом справжнього душпастиря, який на перше місце ставить паству, а потім себе.
Саме 9 грудня виповнюється 100 років з дня народження Патріарха Української Автокефальної Православної Церкви Димитрій (в миру о. Володимир Ярема).
Для львів’ян – це символ священика- українця, який протягом тяжких 24 років радянського тоталітарного режиму вів душпастирство в церкві Св. ап. Петра і Павла, що на вул. Личаківській у м. Львові. Для мистецтвознавців- це безцінний скарб, який поєднав та опрацював унікальну колекцію ікон, багато з яких вже і не існують.


Народившись у далекому лемківському селі Глідно, що зараз знаходиться в Польщі, досягнув завдяки українським військовим старшинам-петлюрівцям знання та вміння у малярстві, музикознавстві, іконознавстві та церковній справі. Живучи у польському середовищі старався розвинути українську культуру. Згадуючи у свої спогадах активну участь у «Просвіті», сприяв утворенню церковних хорів.
Навчаючись малярства у відомих львівських митців Ковжунів та Михайла Овсіянчука, Володимир Ярема поширив українське мистецтво у храмах Надсяння: розмальовує муровані церкви в Улючі, Павлокомі та в Старому місті коло Лежайська. Саме в останньому храм збережений із розписами, хоч використовується римо-католицькою громадою.
Після репатріації українського населення з Польщі Володимир Ярема розвиває свої таланти на Львівщині. Ставши у 1947 році священиком, утворює парафіяльні хори, навчаючи людей нових пісень та колядок. Найвідомішим є виступ хору церкви св. ап. Петра і Павла м. Львова на концерті, присвяченому 100-літтю хрещення України-Руси.
Поряд із пастирською працею активно вивчає та аналізує іконопис. Готує ряд мистецьких публікацій та декілька книг.
У далекому 1989 р., коли про незалежність Української Держави ще ніхто відкрито не говорив, о. Володимир Ярема разом із о. Іваном Пашулею (зараз душпастирює у Мельбурні, Австралія) зробили перший крок до відродження суверенності, проголосивши третє відродження Української Автокефальної Православної Церкви. «Іти проти комуністів, це наче із сапою проти сонця»- такі слова про події 1989 р. висловив Патріарх Димитрій. Його підтримали парафіяни, його підтримали священики….Україна розпочалася із серпня 1989 року, коли прийшла незалежна Церква.
З 1989 по 2000 роки Патріарх Димитрій ніс тяжкий хрест. Постійні інтриги та опозиційність до української Церкви, нічого не робили для того, щоб ми, українці, почувалися ними ж у своїй державі, а тим більше, щоб діаспора відчула захист із матірної землі. Це все завдавали болю старцю.
Сивий, середнього зросту, з лагідним проникливим поглядом, приємним спокійним голосом Патріарх Димитрій був людиною твердої волі, сильного духу та високої культури. Все його подвижницьке життя було служінням українській ідеї, жертовним служінням Україні.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *