Преподобний Антоній Великий

«Ніхто без спокус не може увійти в Царство Небесне;

бо не будь спокус – ніхто не спасеться»

30 січня – день вшанування пам’яті преподобного Антонія Великого, одного з найбільш відомих перших ченців.

Преподобний Антоній походив зі знатної багатої сім’ї. Батьки святого щиро сповідували віру в Спасителя, тому Антонія виховували в християнському благочесті та навчали різноманітним наукам. Але він найбільше любив читати Євангеліє і кожного дня  відвідувати церковні служби. У дванадцятирічному віці Антоній залишився сиротою, успадкувавши все майно батьків.

Одного разу святий Антоній зайшов до храму і почув заклик: «Якщо хочеш бути досконалим, піди, продай маєток твоє і роздай бідним… і приходь і йди за Мною» (Мф. 19:21).  Саме тоді він вирішив роздати всі свої статки і оселитися в мудрого старця далеко від рідного дому. Так преподобний Антоній навчався мудрості та суті чернечого життя. День за днем проходили в молитвах та турботі про бідних.

Через декілька років святий Антоній вирішив відправитися в пустелю. Не можна описати, скільки спокус і боротьби виніс цей великий подвижник. Він страждав з голоду і спраги, від холоду і спеки. Але найстрашніша спокуса пустинника, за словами самого Антонія, – в серці: це туга за світом і хвилювання помислів. До всього цього приєдналися спокушання і жахи від демонів. Іноді святий подвижник знемагав, готовий був впасти в смуток. Тоді або Сам Господь був, або посилав ангела для його підбадьорення. «Де ти був, благий Ісусе? Чому спочатку не прийшов припинити мої страждання?» – звернувся Антоній, коли Господь, після однієї тяжкої спокуси, з’явився йому. «Я був тут, – сказав йому Господь, – і чекав, поки не побачу твого подвигу».

Більше сімдесяти років прожив преподобний Антоній в пустелі. За цей довгий час від став справжнім наставником для багатьох ченців, які наслідували його та просили мудрих порад. Молоді ченці довгий час шукали обитель святого та селились навколо неї. Так святий Антоній заснував відлюдницьке чернецтво.

Преподобний Антоній помер в глибокій старості в 106 років і за свої подвиги заслужив найменування Великого.

Молимося, просимо Тебе, Господи, не покидай нас у горі, поблагослови нас всіх, страждаючих і благаючих, а за заступництвом святого Антонія, учини, щоб будь-яка зрада, як і  інше зло , було від нас прогнане.
Тобі славу возсилаємо, Отцю і Сину і Святому Духові, і нині, і повсякчас і на віки віків.
Амінь!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *