Праведний Євдоким Кападокійський, народився в місті Кападокія, що в Малій Азії і виріс в сім’ї благочестивих християн. Його батьки, Василь і Євдокія, з дитинства читали маленькому Євдокиму Євангеліє. Батьки гідно виховали сина у християнському дусі та вірі. Він вів праведне життя, кожним своїм вчинком старався вгодити Богові, гідно виконував Його волю – допомагаючи ближнім.

Юний Євдоким дав обітницю безшлюбності і здорового розуму, він уникав розмов з жінками і навіть не дивився на них. Спілкувався тільки зі своєю матір’ю, яку глибоко любив та шанував.

Імператор Теофіл знав про праведного Євдокима, про його чесноти та мудрість. Згодом Теофіл призначив святого Євдокима правителем Харсіанської області. Праведний Євдоким добре виконував свої обов’язки, завжди судив людей справедливо. Більшість часу він допомагав бідним та сиротам.

Своїм життям Євдоким догодив Богові і Він покликав його до Себе в 33-річному віці. Одразу ж після смерті праведного Євдокима біля його домовини стали відбуватися чуда: багато хворих зцілювалося. Слава про дивні зцілення розходилася далеко за межі міста.

Через 18 місяців з Константинополя, куди після смерті святого переселилися його батьки, прийшла вклонитися мощам мати святого Євдокима. Вона наказала зняти камінь, відкопати землю і відкрити домовину. Всі побачили обличчя святого – світле, як живе, і зовсім не піддане й найменшому тлінню.  Мати хотіла взяти мощі сина до Константинополя, але Харсіанські жителі не погодились на вивезення дорогої для них святині.

Однак через якийсь час ієромонах Йосип, що жив і служив при домовині святого, все ж відвіз мощі праведного Євдокима до Константинополя. Там вони були покладені в срібну домовину у церкві Пресвятої Богородиці, побудованої батьками праведника.