Архієп. Мстислав після засідання Синоду та вибачень предстоятеля таки згадав, що він дійсно трішечки (порушив лише кілька апостольських правил, за котрі мав би бути відлучений) побешкетував у ресторації в Тернополі. Навіть на камеру ТСН вибачення попросив.

Але інколи краще жувати, ніж говорити (див. відео 4:15-5:20):

– Як людина приїжджає з дороги – їсти хоче, ну а потім … все, – розповів владика.
– А хто там кого зачіпав? – запитав журналіст.
– Маєте відео, перегляньте, будете бачити, – відповіло високопреосвященство. – Я все зі смиренністю сприймаю, і вже не такий я поганий, як мене розмалювали.

Остання фраза цього «вибачення» перекреслює все. Це ж не він поганий, це все журналюги-пройдисвіти поперекручували. А сам владика, звісно ж, невинна лялечка. Добре, що не сказав, буцімто це все наклеп. А щирість такого “покаяння” просто зашкалює.

Але і «недорішення» синоду так само свідчить про моральний образ першопастухів (=архіпастрів) УАПЦ. Невже вони гадають,що можна увесь світ вважати баранів, котрі проковтнуть усе, що їм подадуть?
Навіть якщо вони не вірять абсолютно неупередженій відеокамері, котру неможливо запідозрити в якомусь особливому ставленні до Мстислава, якщо вони зневажають навіть церковні канони, котрі велять заборонити його у служінні, ці наглядачі (бо так з грецької перекладається слово «єпископ») мали б принаймні відсторонити гультяя від служіння, хоча б для людського ока, але ж навіть цього не було зроблено. Монаха Мстислава відправили до монастиря. Покарання з покарань. За кого ж УАПЦ тримає своїх віруючих?

Ілля Бєй,
магістр богослов’я, викладач Київської Духовної Академії