Всі заповіді Христові про любов і взаємне служіння повинні перш за все і найповніше виконуватися в сім’ї.

Микола Пестов

8 липня православні християни відзначають день пам’яті Благословенних князя Петра і княжни Февронії Муромських. Цей день також вважають святом подружньої вірності та кохання.

Святий благовірний князь Петро, ​​в чернецтві Давид, і свята благовірна княгиня Февронія, в чернецтві Євфросинія, чудотворці. Князь Петро був другим сином Муромського князя Юрія Володимировича. Він вступив на престол в 1203 році. За кілька років до цього святий Петро захворів проказою, від якої ніхто не міг його вилікувати. У сонному видінні князю було відкрито, що його може зцілити дочка бджоляра благочестива діва Февронія, святий Петро послав за нею своїх людей.

Коли князь побачив святу Февронію, то так полюбив її за благочестя, мудрість і доброту, що дав обітницю відразу одружитися на ній після зцілення. Свята Февронія зцілила князя і вийшла за нього заміж. Святе подружжя пронесли любов один до одного через всі випробування. Горді бояри не захотіли мати княгиню з простого звання і зажадали, щоб князь відрікся від неї. Святий Петро відмовився, і подружжя вигнали. Вони на човні відпливли по річці з рідного міста. Якийсь чоловік, що плив зі своєю сім’єю разом з подружжям, задивився на княгиню. Свята дружина відразу розгадала його помисел і м’яко докоряла: «Зачерпни воду з однієї й з іншої сторони човна, – попросила княгиня. – Чи однакова вода?» – «Однакова», – відповів той. «Так і єство жіноче однаково, – мовила Февронія. – Чому ж ти, забувши свою дружину, про чужу вони гадають?». Викриттям зніяковів і покаявся в душі чоловік.

Увечері вони причалили до берега і стали влаштовуватися на ночівлю. «Що тепер з нами буде?» – з сумом розмірковував князь Петро, ​​а Февронія, мудра і добра дружина, ласкаво розважала його: «Не сумуй, княже, милосердний Бог, Творець Самовидець всіх, не залишить нас у біді!»

Не встигли вони прокинутися, як приїхали посли, благаючи Петра повернутися на князювання. Бояри посварилися через владу, пролили кров і тепер знову шукали миру і спокою. Петро і Февронія зі смиренністю повернулися в своє місто і правили довго і щасливо, творячи милостиню з молитвою в серці.

Вони померли в один день і годину, кожен в своїй келії. Люди вважали нечестивим ховати в одній труні ченців і посміли порушити волю покійних. Двічі їх тіла розносили по різних храмах, але двічі вони дивним чином опинялися поруч. Так і поховали святе подружжя разом біля соборної церкви Різдва Пресвятої Богородиці, і кожен, хто вірує знаходив тут щедре зцілення.

Православні у цей день моляться в храмах. У своїх молитвах молоді люди просять Бога про велику любов, а представники старшого покоління — про сімейну згоду.

Вважається також, що святі Петро і Февронія благословляють тих, хто укладає шлюб.