7 квітня християни святкують одну з найвеличніших подій – Благовіщення. Саме цього дня архангел Гавриїл провістив діві Марії, що вона непорочно зачне від Cвятого Духа і народить Сина Божого — Ісуса Христа.

Коли Марії було 12 років, Бог сповістив, що вона народить Сина Божого. А після того, як Марію заручили Йосифом, з’явився до неї архангел Гавриїл і сказав: «Радуйся, благодатна, Господь з тобою. Зачнеш у лоні і породиш сина і назвеш його Ісус. Він буде великий і Сином Всевишнього назветься, і дасть йому Господь Бог престол Давида, батька його, і царюватиме над домом Якова повіки та й царству його не буде кінця.»

Марія ж сказала: «Як же це станеться, коли я мужа не знаю». Відповів архангел: «Дух Святий найде на тебе й сила Всевишнього окриє тебе, — тим-то й Святе, що народиться, назветься — Син Божий. У Бога нема неможливого.» І сказала Марія: «Я раба Господня, нехай буде мені по твоєму слові»

В Назареті, на тому місці, де Архангел Гавриїл благовістив Діву Марію, побудований храм в пам’ять Благовіщення Богородиці.

З давніх-давен це свято отримало назву «третьої зустрічі весни». Вважається, що весна в цей день остаточно поборола зиму, Бог благословляє землю і відкриває її для сівби. За народними уявленнями, лише після Благовіщення можна було розпочинати польові роботи. Український народ особливо шанує свято Благовіщення і суворо забороняє всяку працю того дня: за його думкою навіть птиця на Благовіщення святкує, гнізда не робить (Номис, 418).

Сьогодні Благовіщення,
Поспішає з ранку народ
На службу до храму — очиститися
Від усіх мирських турбот.
Грає сонце відблисками
У ажурних вітражах,
І голуби купаються
У іскристих променях.
А над церковною площею
Звучить заклично дзвін,
І люди спрямовуються
На поклик з усіх сторін.
Убогі та бідні
Уж зайняли місця,
І з вигуками женуть їх
Сдорогі сторожа.
Відкриті двері завидна,
І не змовкає дзвін.