27 вересня Воздвиження Чесного Хреста Господнього

Воздвиження Чесного Хреста ГосподньогоПравославні християни 27 вересня (14 вересня за старим стилем) святкують празник Воздвиження Чесного і Животворчого Хреста Господнього.
Свято встановлено в пам’ять знайдення та Воздвиження Хреста Христового. Ця знаменна подія відбулась за імператора Констянтина Великого, який першим з римських імператорів припинив гоніння на християн.
Рівноапостольний імператор Констянтин бачив на небі Боже знамення – Хрест із написом «Цим переможеш». Гаряче бажаючи відшукати Хрест, на якому був розіп’ятий Ісус Христос, Констянтин направив в Єрусалим свою матір, благочестиву царицю Олену. Хоча свята цариця Олена до цього часу була вже в похилому віці, вона з натхненням взялась за виконання доручення.
За переказами у справі знайдення Чесного Хреста Господнього надав допомогу один єврей на ім’я Юда. Він привів царицю Олену до того місця, де був насипаний великий пагорб з землі, де колись римський цар Адріан побудував капище на честь язичницької богині Венери. Коли зруйнували ідольський храм, розкопали землю, були знайдені місце Гробу Господнього Воскресіння, а також Лобне місце — місце розп’яття Христа. Поблизу Лобного місця знайшли три хрести, цвяхи і дощечку з написом на трьох мовах, яка була прибита над головою розп’ятого Спасителя.
Щоб дізнатися, на якому з трьох хрестів був розіп’ятий Спаситель, патріарх Макарій по черзі став підносити хрести один за одним до померлого, тіло якого в цей час несли для поховання. Приклали перший і другий та нічого не відбулось, і коли поклали третій хрест, покійний ожив. Побачивши воскреслого, всі переконалися, що знайдено Животворчий Хрест.
Християни, що в великій кількості прийшли поклонитися Святому Хресту, просили святителя Макарія підняти Хрест, щоб всі могли, хоча б здалеку, благоговійно споглядати Його. Тоді Патріарх і інші духовні особи почали високо піднімати Святий Хрест, а народ, взиваючи: «Господи, помилуй», поклонявся Чесному Древу. Звідси і отримав свій початок і назву свято Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього.
Кожен з нас все своє життя освячує хрестом і хресним знаменням. З раннього дитинства і до самої смерті кожен християнин носить на собі, на своїх грудях хрест, як знак Христової перемоги і нашого захисту та сили. Кожну справу ми починаємо і закінчуємо хресним знаменням, роблячи все на славу Христову. Хресним знаменням ми починаємо день, і з хресним знаменням ми поринаємо в сон, закінчуємо день.
У цей день Православна Церква запрошує вірних віддати благоговійне поклоніння Чесному і Животворящому Хресту, на якому Господь наш і Спаситель переніс найбільші страждання заради нашого спасіння.