ЦЕРКВА НОВА – СМІТТЯ СТАРЕ!

24 травня – День пам’яті святих рівноапостольних Мефодія і Кирила, учителів Словенських.

Для Тернопільщини це ще й дуже особливий день, тому що Українську Автокефальну Православну Церкву 15 років очолював видатний церковно-політичний діяч – Митрополит Київський і всієї України Блаженніший МЕФОДІЙ (Кудряков), Предстоятель УАПЦ, людина, яка багато зробила для пастви і своєї малої Батьківщини. Кілька десятиліть Владика Мефодій служив у Зеленій Церкві, храмі, який з часом став Кафедральним собором Різдва Христового, а після смерті — місцем вічного спочину для Його Блаженства. У цей день завжди з усієї України з’їжджались архієреї, духовенство, віряни, друзі та співробітники з єдиним бажанням — привітати Владику Мефодія в день Його тезоіменинства. Так і сьогодні, вже до могили Вікопомного Владики Мефодія приїздять люди, щоб віддати шану, запалити свічку, покласти живі квіти, помолитись, попросити допомоги…

Серед присутніх гостей на могилу Його Блаженства до Тернополя з Києва прибула голова Фонду пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія (Кудрякова) – Наталія Шевчук.

Після панахиди, яка відбулась на території Кафедрального собору Різдва Христового, ми попросили пані Наталію (Шевчук) прокоментувати ситуацію в Тернопільсько-Бучацькій Єпархії Православної Церкви України (Української Православної Церкви) під керівництвом Високопреосвященнійшого Тихона (Петранюка) та відповісти на кілька запитань.

Наталія Михайлівна люб’язно погодилась приділити час для короткої бесіди за однієї умови. «Розмовляти будемо на території парафії Святих Кирила і Мефодія, що розташована в межах ділянки по Чернівецькій, в місці, де за розпорядженням покійного Митрополита Мефодія повинен був повстати Духовний центр Української Автокефальної Православної Церкви», — запропонувала голова Фонду.

Чому саме тут ви погодились дати інтерв’ю?

— Щоб ви не ставили зайвих питань. Серед сміття і безладу, так би мовити, наочно мені буде легше пояснити вам своє ставлення до керуючого Тернопільською Єпархією Владики Тихона (Петранюка).

Як охарактеризуєте у кількох словах Високопреосвященнійшого Тихона?

— Як людину? Я з ним особисто не знайома. Як Архієрея — служити вміє, вигляд і голос має, але авторитетом у людей і духовенства не користується. Як керівника єпархії – подивіться навкруги, що ви бачите? На превеликий жаль, сміттєзвалище — канонічна територія Владики Тихона. В болючому і ганебному питанні для УАПЦ, втрати Червоногородського замку, Владика Тихон став на бік злочинців – Макарія та Мстислава , воно й не дивно, адже сам нещодавно перебував у розшуку. Навчальні заклади духовна семінарія та Академія Святих Кирила і Мефодія, що у Теребовлі, стоять зачиненими, будівлі руйнуються, а територія заросла бур’яном приблизно так, як і ця, на якій ми з вами зараз знаходимось. Робіть самі висновки.

Ви вважаєте, що Його Високопреосвященство не справляється з обов’язками керуючого єпархією?

— Обов’язок Владики — дбати про єпархію, розбудовувати, примножувати і зберігати церковне. Бути добрим господарем, дбайливим і уважним духовним батьком віруючим та взірцем для духовенства. Натомість маємо кмітливого комерсанта з кримінальним талантом, якому вдалось ганебно прославитись у Луганській Єпархії УПЦ КП, ненадовго затриматись у новоствореній Одесько-Чорноморській Єпархії УАПЦ і тепер у рекордні терміни фінансово обезкровити Тернопільську Єпархію ПЦУ…

Тож ви вважаєте, що Владика Тихон як керівник на тернопільській кафедрі — тимчасова фігура?

— Безумовно.

Чи можете розповісти, що з Червоногородським замком? На якому етапі розслідування цієї оборудки?

— Слідчі органи на завершальній стадії: вручення Владиці Мстиславу (Гуку) підозри й незабаром справу буде передано до суду. Попри шалений спротив Владики Тихона, нам вдалось знайти законні шляхи, щоб довести цю справу до кінця. Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія сьогодні особливо тісно співпрацює з представниками правоохоронних органів, постійно проводяться консультації, тому в скорому часі ми публічно і систематично інформуватимемо громадськість про хід судових слухань. Щодо комплексу «Червоногородський замок» питання вирішено однозначно й остаточно – монастир буде повернуто Православній Церкві України.

Владика Тихон неодноразово заявляв дослівно «я не дам посадити Мстислава». Як прокоментуєте таку позицію?

— По-перше, це не в компетенції Його Високопреосвященства – саджати когось чи ні. Для цього у нас є відповідні органи. По-друге, Владиці Тихону варто було б потурбуватись про власне майбутнє, а воно виглядає не таким вже й безхмарним, особливо в межах нового КПК України.

Які спогади навіює вам це місце? Про що ви думаєте, оглядаючи цей занедбаний, але такий прекрасний зелений куточок скверу?

— В Євангелії можна знайти відповіді на будь-які питання. Мимоволі пригадуються слова Спасителя: «По їхніх плодах пізнаєте їх». Чи бачимо ми тут плоди, які можуть допомогти увійти в Царство небесне? Сумнівно… Лукавство, зловживання владою, неправда, корисливість вигідні у земному світі, але абсолютно безпорадні й навіть шкідливі у небесному. «Хіба ж виноград на тернині збирають? Або фіги із будяків?» – запитує нас Спаситель. Довіряючи своє духовне життя людям, які називають себе церковними ієрархами, потрібно кожного разу ставити перед собою це питання.

Прес-служба Тернопільсько-Бучацької єпархії ПЦУ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *