ПРЕПОДОБНИЙ ГАВРИЇЛ АФОНСЬКИЙ (+1901)

«Подвигом добрим підвязався, послух звершив, віри додержав, а тепер готується мені вінець правди, який дає мені Господь, Праведний Суддя, в день відведений…» (2 Тим. 4, 7-8).  Ці слова святого апостола Павла в повній мірі можуть бути застосовані до преподобного отця Гавриїла Афонського.

Народився 8 січня 1849 року в Київській губернії в бідній родині, при хрещенні був названий Георгієм. У дванадцятирічному віці осиротів. Здобув освіту в сільській школі. У юнацтві здійснив поломництво по святих місцях Київської губернії, виконуючи обітницю, дану під час важкої хвороби. Отримані в ході поломництва враження справили суттєвий вплив на релігійний світогляд Георгія, і він приєднався до братії Феофанівскої пустені, приписаної до київського Михайлівського Золотоверхого монастиря, де став учнем ігумена Боніфатія (Виноградського).

У 1867-68 роках здійснив поломництво в Єрусалим, потім на Афон, де залишився, прийнявши чернечий послух у скиті святого пророка Іллі (Свято-Іллінський скит). У 1869 році після відповідних випробувань прийняв чернечий постриг з ім’ям Гавриїл – на честь Архістратига Гавриїла.

Весною 1876 року був призначений економом на приналежному скиту вітрильному судні «Святий пророк Ілля», що здійснював регулярні рейси з Афону до Константинополя, Одеси, Маріуполя і деякі інші порти для матеріального постачання скита (команда складалася з ченців і послушників, капітаном був ієромонах). У 1887 році прийняв управління Свято-Іллінським скитом. У 1891 році був возведений у сан архімандрита Константинопольським патріархом Іоакимом III.

Активно сприяв благоустрою Свято-Іллінського скиту. За ініціативою преподобного Гавриїла в 1894-96 роках в Одесі було побудовано подвір’я Свято-Іллінського скиту – Іллінське подвір’я – з трьохпрестольним храмом у візантійському стилі і великими приміщеннями для перебування наших поломників, що прямують на Афон і в Єрусалим. Частина каменів для будівництва храму була привезена архімандритом з Афона на кораблі «Святий пророк Ілля». У 1894-98 роках за вказівкою Гавриїла в Святоільінскому скиту був побудований чернечий корпус, в 1899 році розпочато спорудження нового собору (за життя архімандрита була завершено лише спорудження фундаменту і підвальна частина храму).

У 1901 році святий відправився на батьківщину для відвідування подвір’їв Свято-Іллінського скиту в Одесі, Таганрозі і Станиці – Новомиколаївської. У середині жовтня під час перебування в Станиці-Новомиколаївської стан здоров’я преподобного Гавриїла різко погіршився і 19 жовтня він помер. Тіло архімандрита було перевезено до Одеси, де 2 листопада було поховано в склепі храму Святоільінского подвір’я.

«Не може сховатися місто, що стоїть на верху гори», – говорить святий апостол і євангеліст Матвій (5, 18).  Всемилостивий Господь не залишає рід людський, але печеться про нього і рятує від зла і загибелі через Своїх обранців – угодників Божих, відкриваючи їх затвори і місця поховання.  Так був знайдений і той самий склеп, в якому поховали чесні останки преподобного отця, невтомного трудівника, старанного храмобудівничого Гавриїла Афонського.

Мощі знайшли нетлінними в 1994 році. У тому ж році преподобного Гавриїла  канонізували і прославили в лику святих.

Духовенство святого монастиря чули стукіт під час молитви. Парафіяни-старожили в свою чергу переповідали, що під храмом покояться мощі його засновника преподобного Гавриїла Афонського. Одного разу, 22 липня 1994 р.Б., біснуватого юнака, завели в хрестильну кімнату, де він під час молитви знепритомнів, а потім окропили освяченою водою і він сам встав і вийшов.  Це безперечно свідчило про те, що злий дух не міг перебувати поруч з мощами святого. Після дослідження місця поховання, що знаходилось під Хрестильнею, чесні останки святого були знайдені. У той же день були розібрані перегородки і виявлена домовина, накрита мантією преподобного Гавриїла.

Так практично відразу після здобуття, святі мощі, почали випромінювати різні чудеса зцілення. 26 липня отримала значне полегшення під час молитви у близькості мощей тяжкохвора, одержима злим духом раба Божа Н. 27 липня під час вечірнього богослужіння і молитви біля мощей отримав досконале зцілення хворої ноги інвалід другої групи З.: він покинув храм не кульгаючи  і не спираючись на палицю.  29 липня в собор принесли на ношах важкохворого який, перебуваючи поблизу мощей, відчув, що його осяяло яскраве світло, і отримав полегшення в стражданні. Незабаром до новознайденої святині потягнулися прочани і страждальці.  Чудеса у чесних мощей відбувалися іноді при багатьох свідках, іноді таємно по вірі припадаючих.

У 2011 році біля мощей зцілилася біснувата жінка, чому були свідками всі присутні, які прийшли на освячення нижнього бокового вівтаря в ім’я преподобних Гавриїла Афонського і Паїсія Величковського.

Мощі Гавриїла Афонського і нині почивають у соборному храмі Одеського Іллінського монастиря. Приходять до святого як ієрархи, так і прості віруючі, просячи його заступництва собі, рідним і близьким.

МОЛИТВА ДО ПРЕПОДОБНОГО ГАВРИЇЛА АФОНСЬКОГО

ПРЕПОДОБНИЙ ОТЧЕ ГАВРИІЛЕ МОЛИ БОГА ЗА НАС! АМІНЬ!

Прес-служба Тернопільської єпархії ПЦУ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *